Олексій Коган
Останні дві роки були переповнені розмовами про гастролі у нашій країні славетного джазового трубача Майлса Девіса. Цьому сприяла зарубіжна преса. Наші журналісти також зустрічалися з Майлсом у Нью-Йорку, де під час розмов навіть називалися конкретні дати виступів в СРСР. Втім» ореол загадковості й надалі оточує Девіса та його музику.
Шанувальники джазу, і особливо критики, нині знову напоготові. Адже ось-ось у продаж надійде новий альбом Майлса Девіса «Амандла». Чи буде він сенсацію? Не думаю.
Те, що він буде зроблений зі смаком, — це факт. Гість Київського джаз-фестивалю Голосієве-88, англієць СтІв Єнсен писав мені в квітні цього року: «Слухав у Манчестері Майлса Девіса з новою групою.... Вони «показували» матеріал нового альбому «Амандла». У Девіса тепер грає чудова молодь. Якщо характеризувати музику, що виконувалась, — це електричний «джаз-фанк» і, взагалі нічого нового. Але Девіс!!! Відчуття стилю, партнерів, побудова музичних фраз... Як-то кажуть — «чистий Майлс!»
Вперше свою нову групу Девіс показав на фестивалі Джаз-Джемборі-89 в Польщі у жовтні минулого року! Відразу ж і привернув до своїх музикантів увагу багатьох фахівців. Втім, усі давно звикли до того, що молодь, яка проходить школу Девіса, успішно складає іспити на звання володаря щасливої музичної долі. І на Джемборі на обійшлося без сюрпризів. На цей раз: «фемінізація» групи, в якій сьогодні грає жінка Мерілін Мазур (перкашн). Є у новому складі і досвідчені виконавці — Адам Хольцман (клавішні) та Ріккі Уелман (ударні). Дуже впевнено грає саксофоніст Канні Гаррет та басист-віртуоз Фолі. Вони — головна надія Майлса, який під час виступу більше нагадує режисера чи педагога — більше допомагає грати іншим, ніж грає сам (але ж як!).
Основною музичною мовою Девіса, як і завжди, залишається полістилістика. Роковий ритм поруч із джазовою імпровізацією, безліч суперсучасних електронних звуків поруч з «акустичним голосом» труби Девіса.
Отже, «Амандлу» нам ще належить послухати і зробити висновки. Проте давайте пригадаєм останні записи Девіса. Усі вони дуже різні, однак зроблені великим майстром (до речі, Девіс має сьогодні в пресі два прізвища: Майстер та «батько джазового ф'южн»). Сьогодні в СІІІА видано альбом із п'яти дисків з неопублікованими раніш творами у виконанні Девіса, що, зроблені фірмою «Коламбіа». Він мас назву «Роки на «Коламбіа». 1955—85». Альбом налічує більше 50 творів, а партнери Девіса — Джон Колтрейн, Хербі Хенкок, Рой Картер, Білл Еванс, Гіл Еванс, Джон Маклафлін — не залишать байдужим жодного шанувальника джазу.
Зовсім іншою за змістом та концепцією вийшла робота Девіса, що була зафіксована не альбомі «Музика з фільму» «Сієста». Цей фільм з'явився на екрані 1987 року. Музику до «Сієсти» написав друг і колега Девіса, відомий бас-гітарист, клавішник і композитор Маркус Міллер. Шанувальники бас-гітари знають цього виконавця як неперевершеного майстра стилю «слеп». Міллер зізнався, що «створював музику спеціально з розрахунку на трубу і серце Девіса. Я не уявляю собі, хто ще зміг би так донести авторську думку до слухача як це зробив Майстер». Справді, музика «Сієсти» дуже колоритна, навіть образотворча. Симфонічне мислення надає їй класичну змістовність, силу і трагічність. Девіс-виконавець переконує відчуттям форми і, може (не дуже скромно, втім — даруйте). — мудрістю досвідченої людини.
Присвячена ця пластинка пам'яті Гіла Евенса, керівника джаз-оркестру та аранжувальника, з яким Девіс зробив свої кращі записи наприкінці 50-х років «Ескізи Іспанії» (1958) та «Тихі ночі» (1959).
Говорячи про сучасного Девіса, треба звернути увагу ще на один бік його таланту — малюнки. Адже вони дуже часто спроможні стати логічним продовженням (чи витоком) музичного мислення та світосприймання.
Дивного тут нічого немає— усьому світові сьогодні відомі малюнки Арнольда Шенберга, Джона Леннона, Чарлі Паркера, Джоні Мітчел.
Малюнки Девіса, за оцінкою фахівців, «...дуже музикальні та емоційні». І якщо раніше їх можна було побачити лише не обкладинках альбомів Девіса — «Зоряний народ» (1982), «Пустка» (1984), «Ти заарештований» (1985) — то сьогодні 30 робіт Майстра виставляються у кращих музеях Європи та Америки. Це насамперед — графічні роботи кольоровими олівцями та кілька картин олією.
Реклама альбому «Амандла» визначила гастрольний маршрут групи Майлса Девіса Європою. Турне розпочалося наприкінці березня і триває донині. Публіка знов гаряче вітає Девіса, бажаючи йому міцного здоров'я, адже літа беруть своє. Річ у тім, що торік у листопаді на концерті в Мадріді Девіс знепритомнів прямо на сцені, потрапив у лікарню. Серце... Добре, що сьогодні неприємності у Девіса позаду, а наша зустріч з новою музикою Майстра ще, сподіваємось, попереду.
Джерело: «Молода гвардія» (Київ). — 1989. — 23 липня. — Стор. 3 (рубрика «Відеосюжет»).
Останні дві роки були переповнені розмовами про гастролі у нашій країні славетного джазового трубача Майлса Девіса. Цьому сприяла зарубіжна преса. Наші журналісти також зустрічалися з Майлсом у Нью-Йорку, де під час розмов навіть називалися конкретні дати виступів в СРСР. Втім» ореол загадковості й надалі оточує Девіса та його музику.
Шанувальники джазу, і особливо критики, нині знову напоготові. Адже ось-ось у продаж надійде новий альбом Майлса Девіса «Амандла». Чи буде він сенсацію? Не думаю.
Те, що він буде зроблений зі смаком, — це факт. Гість Київського джаз-фестивалю Голосієве-88, англієць СтІв Єнсен писав мені в квітні цього року: «Слухав у Манчестері Майлса Девіса з новою групою.... Вони «показували» матеріал нового альбому «Амандла». У Девіса тепер грає чудова молодь. Якщо характеризувати музику, що виконувалась, — це електричний «джаз-фанк» і, взагалі нічого нового. Але Девіс!!! Відчуття стилю, партнерів, побудова музичних фраз... Як-то кажуть — «чистий Майлс!»
Вперше свою нову групу Девіс показав на фестивалі Джаз-Джемборі-89 в Польщі у жовтні минулого року! Відразу ж і привернув до своїх музикантів увагу багатьох фахівців. Втім, усі давно звикли до того, що молодь, яка проходить школу Девіса, успішно складає іспити на звання володаря щасливої музичної долі. І на Джемборі на обійшлося без сюрпризів. На цей раз: «фемінізація» групи, в якій сьогодні грає жінка Мерілін Мазур (перкашн). Є у новому складі і досвідчені виконавці — Адам Хольцман (клавішні) та Ріккі Уелман (ударні). Дуже впевнено грає саксофоніст Канні Гаррет та басист-віртуоз Фолі. Вони — головна надія Майлса, який під час виступу більше нагадує режисера чи педагога — більше допомагає грати іншим, ніж грає сам (але ж як!).
Основною музичною мовою Девіса, як і завжди, залишається полістилістика. Роковий ритм поруч із джазовою імпровізацією, безліч суперсучасних електронних звуків поруч з «акустичним голосом» труби Девіса.
Отже, «Амандлу» нам ще належить послухати і зробити висновки. Проте давайте пригадаєм останні записи Девіса. Усі вони дуже різні, однак зроблені великим майстром (до речі, Девіс має сьогодні в пресі два прізвища: Майстер та «батько джазового ф'южн»). Сьогодні в СІІІА видано альбом із п'яти дисків з неопублікованими раніш творами у виконанні Девіса, що, зроблені фірмою «Коламбіа». Він мас назву «Роки на «Коламбіа». 1955—85». Альбом налічує більше 50 творів, а партнери Девіса — Джон Колтрейн, Хербі Хенкок, Рой Картер, Білл Еванс, Гіл Еванс, Джон Маклафлін — не залишать байдужим жодного шанувальника джазу.
Зовсім іншою за змістом та концепцією вийшла робота Девіса, що була зафіксована не альбомі «Музика з фільму» «Сієста». Цей фільм з'явився на екрані 1987 року. Музику до «Сієсти» написав друг і колега Девіса, відомий бас-гітарист, клавішник і композитор Маркус Міллер. Шанувальники бас-гітари знають цього виконавця як неперевершеного майстра стилю «слеп». Міллер зізнався, що «створював музику спеціально з розрахунку на трубу і серце Девіса. Я не уявляю собі, хто ще зміг би так донести авторську думку до слухача як це зробив Майстер». Справді, музика «Сієсти» дуже колоритна, навіть образотворча. Симфонічне мислення надає їй класичну змістовність, силу і трагічність. Девіс-виконавець переконує відчуттям форми і, може (не дуже скромно, втім — даруйте). — мудрістю досвідченої людини.
Присвячена ця пластинка пам'яті Гіла Евенса, керівника джаз-оркестру та аранжувальника, з яким Девіс зробив свої кращі записи наприкінці 50-х років «Ескізи Іспанії» (1958) та «Тихі ночі» (1959).
Говорячи про сучасного Девіса, треба звернути увагу ще на один бік його таланту — малюнки. Адже вони дуже часто спроможні стати логічним продовженням (чи витоком) музичного мислення та світосприймання.
Дивного тут нічого немає— усьому світові сьогодні відомі малюнки Арнольда Шенберга, Джона Леннона, Чарлі Паркера, Джоні Мітчел.
Малюнки Девіса, за оцінкою фахівців, «...дуже музикальні та емоційні». І якщо раніше їх можна було побачити лише не обкладинках альбомів Девіса — «Зоряний народ» (1982), «Пустка» (1984), «Ти заарештований» (1985) — то сьогодні 30 робіт Майстра виставляються у кращих музеях Європи та Америки. Це насамперед — графічні роботи кольоровими олівцями та кілька картин олією.
Реклама альбому «Амандла» визначила гастрольний маршрут групи Майлса Девіса Європою. Турне розпочалося наприкінці березня і триває донині. Публіка знов гаряче вітає Девіса, бажаючи йому міцного здоров'я, адже літа беруть своє. Річ у тім, що торік у листопаді на концерті в Мадріді Девіс знепритомнів прямо на сцені, потрапив у лікарню. Серце... Добре, що сьогодні неприємності у Девіса позаду, а наша зустріч з новою музикою Майстра ще, сподіваємось, попереду.
Джерело: «Молода гвардія» (Київ). — 1989. — 23 липня. — Стор. 3 (рубрика «Відеосюжет»).

Немає коментарів:
Дописати коментар