Історія нью-йоркського дуету Silver Apples — це історія новаторського гурту, який, здавалося б, мав усі перспективи стати культовим, впливовим, але таким з певних причин не став. А новаторство дуету полягало в тому, що він був першим в історії поп-музики гуртом лише з двох музикантів, що вони грали дилетантську елєктронну музику на барабанах і саморобному синтезаторі.
Все починалось десь у 1967 році, як цілком традиційний рок-квінтет Random Concept, який поряд з власним репертуаром виконував і популярні на той часи пісні Doors і Rolling Stones. Не така вже погана справа. Проте вона не влаштовувала вокаліста гурту Сімеона Кокса — він не бажав ставати самохідним манекеном Джима Моррісона і прагнув втягнути своїх колег у експериментальну творчу авантюру. Сам він був не з Нью-Йорку, а з Нового Орлеану, і до того, як почати грати у ритм-н-блюз-гурті, вже встиг позайматися малярством, повештатися з аванґардними поетами та познайомитися з композитором-аматором Гелом Роджерсом. Роджерс писав елєктронну музику, використовуючи для цього радіоприймачі, маґнітофон і , придбаний у комісійному магазині осцилятор з часів другої світової війни. Осцилятор був великий і видавав на гора різноманітне гудіння. Роджерс називав його «Хрещений батько». Саме цим ґенератором звуку і мав плани збагатити інструментарій свого гурту Сімеон Композитор був не проти, і після невеличкої модернізації (доведення кількості осциляторів до трьох) на одному концерті машина опинилася на сцені, включеною в комбік.
Поява на сцені велетенської бандури вбила всіх — і насамперед самих учасників Random Concept. За кілька місяців всі вони, за виключенням барабанщика Дена Тейлора, покинули гурт. Кажуть, що останній — басист — пішов з гурту прямо на сцені, залишивши новонароджений дует догравати концерт без нього.
