Ніко — людина-загадка. Хоча протягом майже всього свого життя вона була на виду, достовірних відомостей про її життя мало. І навіть те небагате, що відомо про Ніко, відомо зі її ж слів, отже часто не можна з впевненістю сказати, де міф, а де правда. Хай там як, але факти, якими ми їх знаємо, є такими. Справжнє ім’я Ніко — Кріста Пеффґен. Народилася вона 16 жовтня 1938 року в Кельні. Батька її звали Вільгельм, матір — Марґарет. За словами Ніко, її батько загинув у концтаборі. За иншими даними, він загинув на Східному фронті. Коли їй було два роки, вони з матір’ю переїхали до Шпреевальду, містечка неподалік від Берліну, де проживали до кінця другої світової війни. 1946 року, тікаючи з радянської зони окупації, вони опинилися у підконтрольному американцям секторі Берліну, де Кріста, допомагаючи матері утримувати їхню маленьку сім’ю, підробляла швачкою. У віці чи то тринадцяти, чи то п’ятнадцяти років її зґвалтував американський солдат, який за цей злочин постав перед військовим трибуналом.
Ще підлітком вона почала працювати моделлю для берлінського дому мод Гайнца Остерґарда, а подорослівши — і для Коко Шанель. У середині 1950-х рр. переїздить до Парижу, де постійно проживає з матір'ю. Робота моделі непогано оплачується, і вона купує собі будиночок на острові Ібіца, який вона відвідала під час відпустки і який їй дуже полюбився. З того часу вона неодноразово поверталася на острів, повторюючи — як виявиться, пророчі — слова: «Я помру тут». Під час однієї з перших своїх візит на Ібіцу вона й отримала свій псевдонім. Так назвав її один фотограф, що сумував за другом на ім’я Ніко, який покинув його.
Обличчя моделі Ніко з’являється на обкладинках журналів Tempo, Vie Nouve, Jours de France, Stern, Camera, Elle. У моделі з’являються нові друзі, і з новими друзями з’являється нове захоплення — кіно. Її
акторський дебют відбувся в Італії. Ніко гостила у друзів у Римі, де її помітив Федеріко Фелліні і зняв ув епізодичній ролі в своєму «Солодкому житті» (La dolce vita, 1959). За три роки вона знімається у фільмі «Стриптиз» (Strip Tease), для якого — разом з Сержем Ґінсбуром — записує свою першу, заголовну пісню. Правда, пісня у виконанні Ніко до фільму не потрапила — перевагу віддали версії Жюлєтт Ґреко. У цей час вона серйозно думає над кар’єрою акторки і навіть займається у школі акторського мистецтва Лі Штрасберґа в Нью-Йорку (у ріжний час в ній навчались Джеймс Дін, Мерілін Монро, Дастін Гоффмен і багато инших відомих акторів). Вона ще не раз зніматиметься у кіно, але у кіно, що ніколи не дістанеться широкого екрану.
