Є альбом, що традиційно обіймає перше місце в різних топах платівок, виданих за всю історію рок-н-ролу. Так би мовити, найвеличніший диск усіх часів та народів. Це — «Клуб сумних сердець сержанта Пеппера» групи «Бітлз». Випадково чи ні, але вони, здається, змоделювали, спочатку дуже поверхово і невпевнено, оптимістичну й трохи маніакальну одержимість молоді зразка 1967 року. Кидаючи погляд у минуле, зрозуміло, що не «Сержант Пеппер» став найбільш екстраординарною пластинкою, а «Вельвет Андеграунд і Ніко», що з’явився того ж року. Обидва альбоми були видатними аргументами на користь того, на що здатен рок-н-рол. Якщо диск «Бітлз» є кульмінацією широкого соціального процесу, акумулює, підсумовуючи, історію розвитку рок-музики, то пластинка «Вельвет Андеграунд» наче з’явилася… нізвідки.
Справді, Нью-Йорк, де виникла група, не дуже щоб відмітився в популярній музиці 1967-го. Рок-н-рол тоді робився в Лондоні, Лос-Анджелесі та Сан-Франциско. Проте Велике яблуко мало власні музичні та комерційні традиції, навіть свою богему, котра в цілому була значно цинічніша, політизованіша, агресивніша та більш тяжіла до «чорної» культури. «Вельвет Андеграунд» («Вельветовий підвал»} якоюсь мірою є результатом цих умов. Більше того, спочатку основну підтримку музиканти дістали саме з боку нью-йоркської богеми. Отже, наша сьогоднішня подорож у підземелля екзотичної панк-культури.
ЗАСНОВНИК, гітарист і вокаліст «ВА» Лу Рід (2.III.1944) народився в єврейській родині на Брукліні. Гонорар за перший сінгл-диск, зроблений музикантом для якоїсь ефемерної групи, налічував… 78 центів. Із такими заробітками — чи треба дивуватися? — юнак рішуче продовжив навчання в коледжі, потім — відмінно закінчив університет у Сіракузах. Швидко минув період захоплень журналістикою і театром. Врешті-решт було знайдено роботу за інтересами: писати для маленької фірми грамзапису короткі альбомчики, призначені для бізнесу на будь-яких актуальних захопленнях молоді. Упродовж дня Лу Рід із колегами писав матеріал для модного диску, а потім біг до підвалу, де в студії звукозапису швидко фіксувався нехитрий репертуар. Ощадливе ставлення до студійного часу особливо стане в нагоді трохи пізніше: два перші альбоми «Вельвет Андеграунд» — «Вельветовий підвал» і Ніко», «Бліде світло — біла спека» — були записані менш ніж за два дні.
Справді, Нью-Йорк, де виникла група, не дуже щоб відмітився в популярній музиці 1967-го. Рок-н-рол тоді робився в Лондоні, Лос-Анджелесі та Сан-Франциско. Проте Велике яблуко мало власні музичні та комерційні традиції, навіть свою богему, котра в цілому була значно цинічніша, політизованіша, агресивніша та більш тяжіла до «чорної» культури. «Вельвет Андеграунд» («Вельветовий підвал»} якоюсь мірою є результатом цих умов. Більше того, спочатку основну підтримку музиканти дістали саме з боку нью-йоркської богеми. Отже, наша сьогоднішня подорож у підземелля екзотичної панк-культури.
ЗАСНОВНИК, гітарист і вокаліст «ВА» Лу Рід (2.III.1944) народився в єврейській родині на Брукліні. Гонорар за перший сінгл-диск, зроблений музикантом для якоїсь ефемерної групи, налічував… 78 центів. Із такими заробітками — чи треба дивуватися? — юнак рішуче продовжив навчання в коледжі, потім — відмінно закінчив університет у Сіракузах. Швидко минув період захоплень журналістикою і театром. Врешті-решт було знайдено роботу за інтересами: писати для маленької фірми грамзапису короткі альбомчики, призначені для бізнесу на будь-яких актуальних захопленнях молоді. Упродовж дня Лу Рід із колегами писав матеріал для модного диску, а потім біг до підвалу, де в студії звукозапису швидко фіксувався нехитрий репертуар. Ощадливе ставлення до студійного часу особливо стане в нагоді трохи пізніше: два перші альбоми «Вельвет Андеграунд» — «Вельветовий підвал» і Ніко», «Бліде світло — біла спека» — були записані менш ніж за два дні.
